Mushrooms and wheels, Гриби чи колеса?

Got out to look for some mushrooms and actually caught up with summer smile emoticon ;)

Визбирались ми тут якось у розвідку на гриби, а насправді наздогнали літо ;)

Fishing for marine reptiles, Рибалка на морських гадів ;)

  After we had enough swimming and relaxing, we felt like there was something missing. We examined the shelves of the village market and finally it dawned on us - seafood! That's what was missing. Mussels, rapana, shrimps, honey baklava (which looked like chacha at the first sight). So next morning we decided to go fishing. It might seem easy, but it's not! More photos below.

 Коли ми вже накупалися і нагулялися, з'явилося враження,  шо чогось не хватає))) Оцінивши полиці сільського базару, нас осєніло! Морські гади, вот! Мідії, рапани, креветка, пахлава мідовая, а зовсім не чача як здавалося не перший погляд))) Тож вирішили наступного ранку йти на рибалку.
Вам може здатися, шо це просто, а от і ні! Далі фото.

Навіть щоб помити посуд, спуск-підйом по цим сходам це вже кардіо, а коли несеш каяк то вже кросфіт ;)

 знесли першого

 другий внизу

 гребем

 з татом на рибалку

 а ось вже видно наш кінцевий пункт

 врешті-решт прийшли

улов складений у люк, а ми відпочиваемо і готуємось до повернення

 дорога до табору

 оь так, збирали-збирали, а поті м раз, і за 15 хвилин нічого не має)))

П.С. Ж: до речі, спіймали все окрім пахлави, якшо хто знає де і як її ловить, то розказуйте!

Mys Burnas, Мис Бурнас, ілі "знаменітий Лебедьовскій лєс"

   Our next destination after Vasylivka was - THE SEA! At first we were thinking to choose the shortest route to get there - through Moldova, but remembered that not all of us had passports (oops). As it turned out later, Ukrainians aren't required to present passports to enter this country. They will only write down your name for the record, that's pretty much it.
The road to Zatoka was familiar, further - to Lebedivka. This time we didn't listen to the gps, so had no problems getting there. However, we did have a hard time getting through the bushes in the woods cause we were using the van and had two kayaks on its roof. Finally, we found a nice place. It was real luck that there were only two cars parked next to us.
And then the fun went on - stormy weather, waves and winds with the speed of 20 knots. Well, just check out the photos!

   Після Василівки, наступний пункт призначення - МОРЕ! Думали вирушить туди найкоротшим шляхом, через Молдову, але згадали, шо паспортів тойво, не у всіх))) Як виявилося згодом, вони там і не потрібні для українців, на в'їзді записують фамілію ото і весь контроль.
  Дорога на Затоку була знайома, далі на Лебедівку, цього разу навігатора не слухали, тож доїхали без проблем. Однак ледве пролізли через чагарі в лісі, адже ми на бусі а на криші два каяки.  Врешті-решт знайшли місце, біля нас було лише декілька авто, це просто вдача)))
  А далі пішло-поїхало, штормова погода, кожен день хвилі і вітер від 20 вузлів. Нумо ж дивитися фоточки!

Дякую за фото Vitaliy Pavlenko 

Freud in the dump, По дорозі на Чорне море заїхали до усадьби Панкеєва в Василівці

  We were able to reach the Vasylivka exit of the Odessa highway without any troubles. And then the fun part began. It seemed that our bro google maps took lessons from Moses on how to give directions. The roads were with no asphalt whatsoever. We also had a really hard time squeezing in between two electric poles once. Anyway, eventually we reached the chateau which of course is impressive. The locals have turned it into a really shitty castle though. It stinks bad and the territory around it looks like a dump. So, when you see it you'd never think that once Sigmund Freud stayed here treating a man-wolf. The story itself is rather interesting. I hoped that there will be the spirit of haunted castles, or at least Laura Palmer... but nothing of the kind was noticed... well, maybe it's the stench of the dump that killed all the mystery...

   До з'їзду з одеської траси в бік Василівки дісталися без пригод. А далі почалося))) Повів нас дядько Гугл з своїми картами, як колись Суанін поляцьку тургруппу. Дороги були грунтові, а одного разу ледве проїхали між двох опор електропередач. Ну то таке. Врешті-решт таки дісталися, усадьба вражає звісно, але місцеві аборигени перетворили її на гамно-замок((( сморід і звалище навкруги, ось шо ви побачите одразу. Так одразу і не скажеш, шо тут колись був Зігмунд Фрейд і лікував людину-вовка, історія ця досить цікава. В мене була надія, що там буде висіти в повітрі дух паранормальних замків, чи хочаб Лори Палмер, та нічого такого. Але, можливо то сморід смітника все забив)))

Dnister river, Дністер 5

   Having woken up surrounded by noise, lots of people, some arriving, some leaving, we understood that while traveling we turned into misanthropes. So, let's pack and go further in search of a cosy place.
We spent the night in front of the Bakota monastery. Next morning we set off to Stara Ushytsya where our adventure ended.

   Прокинулись, навколо гвалт, купа людей, хтось заїжджає хтось збирається додому, розуміємо, що ми за час подорожі стали трохи мізантропами))) Ну то збираймось і йдемо далі, у пошуки затишного місця!
   Заночували напроти Бакотського монастиря, наступного ранку віришили до Старої Ушиці де й закінчилася наша пригода.

Dnister river, Дністер 4

  This night's sleep was the best! In the morning we packed slowly and went on, though the desire to stay for a couple of days was huge. On this day we planned to reach Bakota and we succeeded to do so. however the rush was unnecessary cause Bakota met us with such a number of tourists that we freaked out a bit smile emoticon good thing about it was that we had no problems with navigation (we had no maps and left our gps at home) - the locals helped us out all the time. They showed us the beach that leads to the monastery. Upon arriving at the beach we scared the locals a bit by jumping out of the boats and immediately starting to cook pasta cause were starving. We took turns in going to the Bakota monastery, first it was me and the kids and then my wife. Climbing mountains with kids is kind of fun smile emoticon ;)

Спали цієї ночі найкраще! Зранку потроху зібрались і вирушили далі, хоч бажання зостатись на декілька днів було величезне ;)
Цього дня планували вийти до Бакоти, що успішно й зробили. Проте поспішати було не варто, Бакота зустріла такою кількістю відпочиваючих, шо ми отримали невеличкий переляк))) Зате проблем з оріентаціею ніяких, карти ж бо в нас не було, а ЖіПіЕс забули вдома, то місцеві нас постійно виручали. Вказали нам на пляж з якого вихід на монастир. Прийшовши на пляж трохи полякали місцевих, вискочивши зразу почали варити макарони, адже голодні були як звірі.
Бакотський монастир відвідували по черзі, спочатку я з малими, потім дружина. Скакати з дітьми по горах це ше те задоволення)))